Чимало людей сприйняли рішення Верховної Ради України про освіту дітей, яким виповнилося п’ять років, як примусове охоплення всіх без винятку малюків цього віку дитячими садками.

     У Законі «Про дошкільну освіту (ст.. 9, п.5) записано, що дитина може здобувати освіту не лише у дошкільних закладах, а й у сім’ї. Спеціальні групи можуть створюватися при позашкільних закладах освіти, при школах. Відвідування може бути короткотривалим (не кожного дня, впродовж кількох годин). Тож батьки мають право вибору.

Берегівський відділ освіти

     Треба правильно розуміти термін «дошкільна освіта» п’ятирічок. На жаль, і сьогодні освіта трактується як навчання. ( а не єдність розвитку, виховання і навчання). Ця свідома чи несвідома похибка досить небезпечна, оскільки звужує завдання дошкільного закладу, жорстко прив’язуючи його до майбутнього навчання дитини у школі, а відси й висновок: п’ятирічок слід навчати читати, лічити, писати (по суті це «опустити» вік початку шкільного навчання). Але суперечить ідеям Базового компоненту як освітнього стандарту та новою державною Базовою програмою. Виходить, що вміння дитини лічити, читати, писати із засобів перетворюються на мету дошкільної освіти. Однак дошкільна освіта повинна не лише «озброювати» п’ятирічну дитину предметними знаннями, а передусім сприяла її особистісному зростанню, формуванню основ життєвої компетентності, вихованню елементарних реалістичних уявлень про світ та саму себе, оптимістичного світобачення, прищепленню навичок практичного життя.

     Чим особливий період п’ятирічок , період дошкільного дитинства? На що маємо зважити, працюючи з дітьми даного віку? Чим відрізняються п’ятирічні діти від шести – семирічних?

     Як відомо, найчастіше, визначаючи вік дитини, мають на увазі кількість прожитих нею років, тобто її календарний, паспортний вік. Але сам по собі він далеко не все визначає! П’ятирічки різняться між собою біологічним, психологічним та соціальним віком. Одна п’ятирічна дитина може випереджати когось з шести річок за показниками фізичного, психологічного або соціального розвитку, інша – мати ці показники нижчі за середньостатистичні для свого віку. от що має бути відправною точкою в оцінці часу вступу малюка до школи.

     Водночас п’ятирічний вік можна вважати у цілому спокійним, таким, що «підсумовує»здобутки попередніх етапів, позбавлених критичних періодів. Пересічний п’ятирічний малюк фізично вправний, соціалізований, володіє рідною мовою, відкритий для контактів з людьми, що його оточують, допитливий, знає основні правила поведінки, орієнтується в очікуваннях щодо себе різних людей, має елементарні уявлення про світ і самого себе. Це – не чистий аркуш, з яким можна робити що завгодно, а відкрита світу, довірлива, щира особа зі своїм внутрішнім життям, мріями та вподобаннями.

     Концепція Базового компонента дошкільної освіти України як освітнього стандарту, Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» цілком справедливо орієнтує на визнання й збереження самоцінності дошкільного дитинства, пріоритету дитячих видів діяльності; організацію повноцінної життєдіяльності, переважання загального й цілісного розвитку дошкільника як особистості над організацією занять-уроків з шкільних предметів.

     Звертається увага на імовірні ризики:

•   Вимушеність керівників дошкільних закладів під тиском необхідності максимально задовольнити попит на обов’язкову освіту п’ятирічок, обмежувати прийом малюків перших чотирьох років життя, що спричинить правомірне незадоволення батьків, порушить їх права;
•   Формальне розуміння учителями, долученими до освіти п’ятирічних малюків (якщо такі групи створять при школах), своїх завдань, підміни ними повноцінної дитячої життєдіяльності проведенням занять-уроків, використання в роботі суто шкільного інструментарію;
•   Можливе виникнення дисбалансу – штучного наближення життя старшої групи дошкільного закладу до шкільного й намагання вчителів перетворити перший клас на дитячий садок;
•   Ймовірність підміни навчальної діяльності ігровою, ігнорування відмінностей в їхній меті, результатах, характері зловживання ігровими прийомами, недоцільне поєднання вільної та обов’язкової, регламентованої діяльності;
•   Бажання деяких дошкільних закладів «узаконити», матеріалізувати факт здобуття п’ятирічними обов’язкової дошкільної освіти, засвідчити це «характеристикою», «карками», «сертифікатом». Варто нагадати: до першого класу загальноосвітньої школи мають приймати кожну дитину, якій виповнилося шість років.

     Призначення освітян – створити сприятливі, комфортні умови для розвитку юної особистості, формування в неї цілісної та реалістичної картини світу, ціннісного ставлення до природи, культури, людей, самої себе; сприяти становленню основ компетентності малюків. Незалежно від місця їх перебування!

Розвивальна програма підготовки до школи

Розвиток соціальних функцій

     Складові соціалізації: мотиваційна готовність до навчання, готовність до школи у сфері спілкування.

Показники:

1. Бажання йти до школи.
2. Уявлення про школу.
3. Уміння формувати свої взаємин и з однолітками.
4. Уміння формувати взаємини з дорослими.

Мета: сприяти розвиткові мотиваційної та комунікативної сфер особистості майбутнього школяра, формувати ціннісний погляд на систематичне навчання в школі, внутрішню позицію школяра, вчити формувати взаємини з однолітками та дорослими на дружній основі.

Завдання:

1. Діагностувати рівень соціальної компетентності дітей старшого віку.
2. розширювати уявлення дітей про школу.
3. Розвивати комунікативні здібності дітей у системах «дитина – дитина», «дитина – педагог».
4. Формувати емоційно-позитивне ставлення до майбутньої соціальної ролі школяра, до вчителя.
5. Розвивати навички спільної діяльності.

     Процедура проведення. Розвивальна робота проводиться психологом, охоплює 24 заняття тривалістю 25-30 хв. Заняття проводяться в ігровій формі по підгрупах (7-10 дітей) із використанням наочного матеріалу, психологічних ігор та вправ, віршів, музики. Заняття також можуть проводитися з вихователями.